Навички 2025 та інформатика

Професійна деформація та предметний шовінізм у дії 🙂 Зокрема для тих, хто подавав пропозиції “вилучити інформатичну галузь, як непотрібну” 😉

https://www.weforum.org/reports/the-future-of-jobs-report-2020 // переклад О.Пасічник

Аналітичне мислення та інноваційність. Куди вже інноваційніше? Аналіз інформації, використання даних для прийняття рішень – є фокусом інформатики, як такої.

Активне навчання та навчальні стратегії. Ми постійно опановуємо нові технології, маємо вміти вчитись і перевчатись. З іншого боку, нові технології і навчатись допомагають, якщо їх правильно застосовувати, звичайно.

Комплексне вирішення проблем. Чи-то задач, я до кінця не можу визначитись. Але точно знаю, що декомпозиція, як одна із складових обчислювального мислення – в поміч.

Критичне мислення та аналіз. З одного боку фейки та маніпуляції, соціальні мережі з неадекватним контентом, а з іншого боку – вміння це фільтрувати, перевіряти, робити власні висновки.

Креативність, оригінальність та ініціативність. У нас навіть курс креативного програмування є. Але якщо серйозно, то інформаційні технології надають інструменти для сучасної творчості та самовираження, у найрізноманітніших способах.

Лідерство і соціальний вплив. Інфлюенсери і “просування” каналів – здається це сюди.

Використання, моніторинг і контроль технологій. По-моєму, це нинішня назва “курсу користувача” 🙂

Проектування технологій та програмування. А це – “алгоритмізація та програмування” під новим соусом.

Стійкість, стресостійкість та гнучкість. Глюки, баги і помилочки і вміння з ними справитись.

Аргументованість, вирішення проблем та генерування ідей. Аргументованість в стилі If-then-else, вміння використовувати цифрові технології для допомоги у вирішенні проблемних ситуацій, генерування нових ідей того, як це можна робити.

Маємо мікс інформації, даних, алгоритмів, ідей та рішень = інформатика ❤️️

Моделі змішаного навчання. Теорія і практика

Останні пів року тільки дуже лінивий не розказав вчителям про змішане навчання. І теоретично все ясно – різні моделі, по-різному можна реалізовувати, є переваги і недоліки у кожної.

На практиці теж маємо різноманіття – хтось ходить в школу цілими класами, і це називається змішане навчання; хтось ділить класи пополам, і теж так називає; хтось паралельно читає онлайн і оффлайн – і теж називає змішаним. За великим рахунком – так і є.

Але ж, змішане змішаному рознь! Модель перевернутого класу дуже сильно відрізняється від моделі ротації лабораторій, і тим більше від flex-моделі. Але, принаймні наразі, я не зустрічала співвіднесення моделей та практик, зокрема у контексті нинішнього пандемічного освітнього процесу.

Виправляю ситуацію:

Схема тут: https://mm.tt/1642459952?t=BHWuoWtS93

Коли працюємо аудиторно, то найчастіше зручною є модель ротації станцій, або по суті зміни форматів діяльностей впродовж одного заняття. Фінтіфлюшки з переміщенням в окремі зони класу сьогодні можна й пропустити 🙂 Натомість можна додати трохи індивідуалізації і диференціації. Другий варіант – спробувати модель flex, про яку буде нижче.

Якщо заняття відвідують різні групи по черзі, то для продуктивної взаємодії доцільно перевертати клас, щоб домашня робота була не просто “багато домашки”, а власне попереднє опрацювання матеріалу, а час на занятті витрачався на продуктивну дискусію та виправлення прогалин розуміння, а не на “начитку”.

Другий варіант чергування режимів – коли учні окремі заняття відвідують очно, решту – опановують дистанційно. По суті це ротація лабораторій. Цей очний блок може розміщуватись на початку курсу, наприкінці, або з певною періодичністю перемежовувати онлайнові заняття. Вступний блок доцільно використати на відпрацювання практик, які знадобляться в онлайновому блоці, вироблення правил, тут може бути доречною певна “начитка” (без фанатизму), особливо тих речей, які складно відтворити дистанційно. Завершальний блок – для контрольного оцінювання, хоча в ідеалі – ще для діагностичного, якщо вистачає часу. Лабораторні та інші специфічні роботи, які складно проводити онлайн – перші кандидати для занять оффлайн, які випадають впродовж курсу.

Коли маємо повний дистанційний курс, то варто згадати про модель самостійного змішування, і за можливості її дотримуватись. Варто зауважити, що ця модель підходить і тоді, коли онлайново вивчаються окремі предмети освітньої програми (знаю, що таке практикують). Це дає можливість трохи вільнішого розкладу, іноді – трохи більшої свободи в темпі та траєкторії навчання (але це не точно).

Модель, за якої шкільне заняття транслюється по відео для учнів, які знаходяться вдома – це не змішане навчання в класичному його розумінні. Воно або просто очне (і метод доставки “картинки” викладача – не має значення), або це поєднання двох окремих процесів (очного + дистанційного), або це фантастично складний процес гармонізації двох режимів одночасно, і я дуже співчуваю тим, хто змушений так працювати, бо забезпечити рівну якість складно і дорого технічно, організаційно та методично. Як варіант – перейти на flex, і хоча й ця модель дуже трудомістка, все-ж це одна модель, а не дві одночасно 😉 Якщо коротко, то це означає, що первинним форматом є онлайн, а вчитель в класі – для консультацій і “страховки”.

Чи можна робити інакше? Звичайно, що можна 🙂 Але якщо при повному дистанційному навчанні ви будете намагатись реалізувати, наприклад, ротацію за станціями – то це буде дуже трудомістко, і не факт, що продуктивно. Хоча це зовсім не означає, що в дистанційному режимі не слід змінювати види діяльності 😉 Але про це якось вже іншим разом.

Хочу залишити лінк на чудовий блог EdEra, де якісно розглянуті самі моделі, бо моєю метою було не стільки розказати про особливості кожної, скільки показати коли варто їх застосовувати, відповідно до цьогорічного різноманіття реалізації освітнього процесу http://blog.ed-era.com/modieli-zmishanogho-navchannia-osoblivosti-poradi-uspishni-prikladi/

Сподіваюсь, обрати формат змішаного навчання стане трошки легше.

Освітня магія

“Я не чарівниця, я тільки навчаю(сь)”. Міні-EdCamp Melitopol 2020 online. 26 вересня 2020

Дистанційний урок мрії

Непросто підготуватись до цього навчального року. Як воно буде – неясно, але точно буде дистанційно Бо без технологій ми не впораємось ні з карантинним, ні зі звичайним навчанням. А ще, без навчання тому, як вчитися, справлятися з помилками, сміливо експериментувати і творчо виражати свою компетентність. Тому інтегруємо їх, і технології у свої заняття, щоб скоротити дистанцію до уроку мрії

Соціальна дистанція і кабінет інформатики

1) Нічого зайвого. Все, ВСЕ, все (принесене власноруч і власнобюджетно, звісно ) поїхало на зберігання додому. Ніяких карточок, кубиків, олівців, наклейок, маркерів – нічого, що може мене спровокувати на будь-яку форму групової роботи оффлайн. Все буде онлайн.

2) Парти розставлені з дистанцією (кабінет інформатики таки великий як для половини класу учнів). Учні працюватимуть одразу за комп’ютерними столами (це не означає, що постійно за комп’ютерами! netsupportschool в поміч)

3) Комп’ютери теж розставлені з дистанцією. В тому числі – на парти, які раніше були для “теорії”. Для цього знадобилась пара патч-кордів і подовжувачів. Не кажіть нікому Комп’ютерних робочих місць вийшло 15, плюс є інтерактивна панель (“без рук”, робота виключно маркером, який дезинфікується перед використанням; ну і бездротова клавіатура, яка здавалась блажжю минулого року – цілком піде в хід). Учнів у моїх підгрупах – до 18. Вірю, що всі не ходитимуть тому мали б розміститись. До цього часу спокійно практикували парну роботу, зараз – вважаю, що потрібно уникати.

4) Клавіатури обгорнуті в харчову плівку. Не розумію, чому не робила так раніше Після кожного уроку змінювати – нерозумно і неекологічно, а от дезинфікувати, не заливаючи нутрощі пристрою – цілком.

5) Уроки планую в максимально автономному для учня режимі. Все онлайн (все-одно доведеться ж ) Роблю себе непотрібною

6) Величезне бажання проводити уроки надворі (ідей для безмашинних вправ – море!). І при цьому є розуміння, що конкретно зараз добрий час для учнів прокачати вміння вчитись онлайн в контрольованому середовищі з моєю підтримкою. Тому почнемо в класі, а там – як піде.

Інформатика 3 клас НУШ

SoftSkills на інформатиці

Інформатика, як і будь-який інший предмет у школі, існує не лише для того, щоб всі учні стали роботами, програмістами чи операторами комп’ютерного набору хоча би. Насправді, на уроках інформатики розвиваються не лише цифрові компетентності та обчислювальне мислення, але й цілий спектр так званих наскрізних вмінь, або soft skills. Вони проявляються не лише в тому, як ми будуємо уроки, і відповідно взаємодії між учнями, заохочуючи співпрацю, комунікацію з повагою, але й сам предметний зміст сприяє цьому.

Говорячи про особливості спілкування онлайн, неминуче розглядаємо поняття нетикету, поваги до співрозмовника, незалежно від режиму комунікації. Водночас, глобальні мережі відкривають можливість спілкування з представниками різноманітних культур та спільнот – так ми вчимося цінувати різноманітність та усвідомлювати переваги співпраці.

Наприклад, вміння впоратися з помилками – для інформатики є не лише загальним вмінням, але й предметним. Адже хто не стикався із тим, що щось пішло не так? Особливо в темі, що стосується створення власних програм – обов’язково будуть помилки, синтаксичні, логічні та інші. Існує окремий етап роботи над будь-яким програмним проектом – відлагодження – присвячений саме виявленню та виправленню помилок. Оскільки це цілком очікуваний, планований етап роботи над проектом, сама наявність помилок є теж очікуваною і нормальною І це спокійне ставлення до помилки, як до доброї нагоди покращити програму – варто заохочувати, акцентувати і намагатись переносити й на інші ситуації.

Адже стикнувшись із помилкою – головне вміти із нею впоратись, існує цілий набір різних стратегій долання труднощів: https://oksanapas.github.io/unstuck/ і хоча вони сформульовані для відлагодження програмних проектів у середовищі Scratch, ці ідеї цілком придатні й для інших сфер.

Зосередженість, уважність, наполегливість – це ті якості, які можна розвивати при виправленні помилок. Не менш важливою є стратегія покрокового дослідження, розкладання на частинки – декомпозиція, що є складовою обчислювального мислення, предметного інформатичного вміння.

Пошук шаблонів чи закономірностей – теж його частина. І розвивати його можна не лише програмуючи цикли. Насправді, у кожній таблиці є певна закономірність, потрібно навчати її шукати і виявляти. Або розкладати на частинки узори, чи аналізувати пісні та їх приспіви. А знаючи закономірність, можна робити прогнози, передбачати розвиток подій чи виявляти тренди – це елементи стратегічного мислення, також зовсім не зайвого вміння.

Або вміння вчитися. Що ми робимо, коли беремо в руки новий ґаджет? Інструкцію читаємо? Чи експериментуємо в дослідженні? (і потім – читаємо інструкцію) Чому цей підхід не застосувати ширше, особливо в ситуаціях низького ризику? Думаю, що всі погодяться, що власні “ґулі” запам’ятовуються надовго.

І хіба ми не стикались з несподіваним оновленням програм, коли інтерфейс, і навіть звичні функції змінюються, і доводиться пристосовуватись до нових взаємодій? Це ж і є навчання і перенавчання. Практикуючи роботу з різними версіями програм, порівнюючи подане в підручнику і наявне в реальності – ми вчимося вчитися.

Загадки та ребуси слугують не лише цікавинками для урізноманітнення уроків чи домашніх завдань. Для інформатики важливо вміти кодувати повідомлення різними способами, зокрема у ребусах. Це сприяє розвитку гнучкості мислення, креативності та винахідливості.

Креативність на уроках інформатики присутня у багатьох аспектах. Починаючи від робіт зі створення інформаційних продуктів різних типів (графічні зображення, тексти, презентації, анімації, відео-ролики тощо) та програмних проектів, завершуючи тим, що переважна більшість інформатичних задач може мати множину рішень різної ефективності. Вміння побачити різні варіанти, експериментувати із ними, обрати технічні інструменти, які допоможуть втілити ідею в реальність – це ті вміння, які розвиваються на уроках інформатики у найрізноманітніших темах та завданнях.

Правда. Українська

виклики можуть і мають стати можливостями. бо без вчителя воно все все-одно не працює

https://life.pravda.com.ua/society/2020/08/13/241955/

прекрасна компанія: фізика та інформатика – таки разом 😉

Ефективне навчання в дистанційному режимі

На відміну від ситуації навесні, до осіннього семестру можна і варто підготуватись краще. І, насправді, це надзвичайно зручний момент, щоб подивитись на процес і систему освіти, виходячи з нових реалій. Воно і раніше було актуально, але цього можливо було уникнути. А зараз – просто дивно буде не скористатись нагодою трансформувати своє викладання для якомога ефективнішого навчання.

Інструкції, туторіали

якщо вам “по життю” доводиться укладати інструкції з користування цифровими сервісами – то ви оціните сервіс https://www.iorad.com

https://www.iorad.com/player/1694867/Dystosvita———————————–#trysteps-1