Пост про Скретч 😻

Для тих, хто вважає його:
1) іграшкою для малюків,
2) заскладним для малюків,
3) таким же середовищем програмування, як інші.

Користаюсь віртуальністю Scratch-конференції цього року і ділюсь отриманим натхненням.

Взагалі я вважаю Скретч абсолютно геніальним винаходом MIT Media Lab. Він змінив докорінно уявлення про те, що може робити комп‘ютер (і програмування) в освіті. Не для навчання айтішників, а для навчання в принципі. Творчість 21 століття в усій її красі.

Неймовірно прикро, коли це натомість зводиться до відтворення. Або наприклад до скукотіщі обчислювальних задач, красу яких оцінити в цьому середовищі практично нереально. Але ж все в наших силах

Анімації-мультики особисто мені не дуже заходять, вважаю для цього є кращі інструменти.

Малювалочки – однозначно так. Черепашку тільки тут і варто пробувати, бо виходить швидко, просто і наочно.

Ігри – однозначно так. Різної складності і навороченості.

Моделі – да-да-да! Знову ж, різної складності, і навороченість тут обмежується природничими науками. Оскільки зазвичай ми з Скретчем завершуємо в 6-7 класі, а більш-менш систематичні природничі науки тоді тільки починаються, то сильно раджу: «далі сама, люба, сама!» беріть і робіть, вчителі й автори програм/підручників – підтягуйтесь до учнів, бо вони вміють багато цікавого

Мейкі-мейкі – до 5 класу можна гратись, але от мікробіт я б вже в Скретчі не починала. Рідне середовище краще.

Для роботів я б радше mblock використовувала, хоча розумію, що поки що це доволі абстрактна перспектива для більшості шкіл.

Взаємодія з відео і штучний інтелект – віу-віу! Мало того, що проекти в Скретчі є видимими – ми на екрані бачимо результат і взаємодію об’єктів. Так ще й можемо цими взаємодіями керувати реальними речима: кубиками лего, підручними книжками, навіть своїми рухами. Межа між віртуальним (кажуть – абстрактним) і реальним дуже умовна в 21 столітті

https://lab.scratch.mit.edu/face/ і https://www.exploratorium.edu/…/proj…/animate-your-world

Штучний інтелект. Інформатика. 10-11 клас

Штучний інтелект в курсі інформатики – це можливо прямо вже!

По змісту – це цикл уроків про штучний інтелект. Повністю за чинною програмою!!! Першу тему 10 класу (оте от про Інформаційні технології в суспільстві) розглядаємо через технології штучного інтелекту: і про вплив на суспільство, і електронне урядування, і кібербезпека, і все-все, що там у програмі є. Все це доповнено прикладами, конкретними лінками на доступні інструменти, а ще – питаннями для обговорення. Бо саме обговорення потрібні для того, щоб сформувати власні уявлення і власні судження про цю сферу. Ну і ще попробувати пару-трійку технологій, як мінімум для того, щоб розуміти наскільки широко цей самий штучний інтелект вже проник у наше життя.

https://ukraine.learningpassport.unicef.org/

А ще, моя паралельна мета – показати, що так можна. Можна взяти існуючу програму і її цікаво і сучасно подати. І інвестувати час і зусилля не в чергове оновлення програм, а в їх наповнення. Це можливо – ми перевірили. Беремо і робимо.

Мабуть, виникає питання – «а де ж тут штучний інтелект?»

Матеріали справді не містять теоретичного викладення теми, як звично у підручнику. Просто тому, що:
1) все-одно ж не читають;
2) є добрі відео з серіальчику “Штучний інтелект для школярів”;
3) насправді дослідницького підходу достатньо, щоб зорієнтуватися і проговорити все, що потрібно;
4) кому дуже треба тексту – наведені лінки на ресурси, де можна почитати.

Для кого цей матеріал – для вчителів в першу чергу які хотіли б підступитись до теми, але якась вона “неприступна”. Завдяки залученню фахівців-практиків ми переконались, що всі пропоновані ресурси та діяльності – адекватні сучасності та практично-застосовні, а з іншого боку – доступні та потенційно цікаві для “середньостатистичного” учня.В принципі, можна використовувати ресурс і для учнів, які самостійно вміють і хочуть вчитися. Спойлер – для учнів підготовано ще дещо унікальне і симпатичне І вже викладено на ДистОсвіті

Як використовувати цей матеріал: перед уроком вчитель знайомиться зі змістом (дивиться пропоновані відео ) і приймає рішення: яку частину з цього змісту і в якому форматі потрібно надати учням. Можна ціле відео давати. Можна його дробити на частини. Можна переказувати на уроці. Можна давати на опрацювання після уроку. Дистанційно/змішано/очно/за групами – так, як підходить для конкретного вчителя та конкретних учнів.

На самому ж уроці варто пройтись по завданнях , які доволі докладно описані в нашому міні-курсі: починаємо з обговорення вхідних проблемних питань, з‘ясовуємо неоднозначні місця, практикуємось з вправами, експериментуємо, приходимо до висновків, формулюємо нові запитання Вправ переважно трохи більше, ніж треба на урок – щоб дати простір для вибору і гнучкості. Але про це ви напишете у зворотному зв‘язку

Цінність в тому, що всі пропоновані лінки і сервіси ретельно підібрані, перевірено доступні (навіть коли англійською – то можливий переклад в браузері, або більше інтуїтивної графіки, ніж тексту). Також ми намагались не засипати безліччю лінків (їх справді море), а пропонувати конкретні завдання в тих сервісах, які найкраще ілюструють той чи інший принцип роботи штучного інтелекту. Тобто все це добре просіяне і оптимально відібране. Так, щоб це було реально, і цікаво, і доступно. Так, щоб зміст підтримував допитливість, а не заглушав її

Ресурси для практики – онлайнові Знаю, що це може бути певною перешкодою, і в принципі можна використати лиш оффлайнові обговорення (їх теж досить багато пропонується), але це буде зовсім не той ефект.Питання і вправи апробовані на різних класах в різних комбінаціях, але, чесно кажучи, в такій цілісності – ще ні. З вересня перевірю напевне

Якщо комусь важливо – є експертний висновок про відповідність програмі Але щось мені підказує, що не в цьому цінність (хоча, особисто для мене в конкретно цьому випадку – дуже і дуже )

Якщо ви ще не зібрались викладати модуль Штучний інтелект, то ми йдемо до вас. Точніше, йдіть до нас і дивіться

Спочатку я думала це буде повноформатний вебінар, але зараз не маю на це можливості. Тому дивіться запис, а я обіцяю відповісти на всі питання в коментарях.

Чому штучний інтелект? Насправді – кілька причин.
Це зацікавлює і зачіпає учнів, які вже «все знають».
Це важливо і актуально, бо ці технології проникають в наше життя все глибше.
Це перспективно, бо сфер застосування так багато, і вони так динамічно змінюються під впливом того штучного інтелекту, що учням просто необхідно бути обізнаними.
А якщо ще й збираються в ІТ, то вже точно оминати цю тему в шкільній інформатиці ніяк не можна.

Крім відео про ці 7 уроків, знайдете ще родзинку-цікавинку: електронний зошит-конспект для учнів. Адже звичайний зошит з інформатики в учнів 10 класу – це скоріш виняток. А мати збірочку корисного, і місця для фіксування своїх міркувань, і додаткових записів – корисна штука. І ще й симпатична

Одним словом, дивіться, беріть і робіть. А ще, робіть так, як ми, робіть краще нас

Коли в одній точці складаються освітяни і фахівці-практики, і намагаються зробити (інформатичну) освіту цікавішою, сучаснішою, практичнішою – стається магія

Чому важливі стандарти?

Стандарт може здаватись дуже “теоретичним” і “загальним” документом, поки не починаєш з ним реально працювати (а ще краще – писати). Тоді він раптом стає дуже конкретним, осяжним і реальним інструментом, який допомагає втримати цілісність галузі, окреслити її унікальність та повноту.

А ще дуже корисно знати, що стандарти бувають різні. Наприклад, про стандарти з інформатики CSTA я вже писала https://oksanapasichnyk.wordpress.com/2017/07/21/%d1%81%d1%82%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d0%b0%d1%80%d1%82-csta-k-12-2017-%d1%80%d0%be%d0%ba%d1%83/

А зараз хочу провести ланцюжки між цими глобальними стандартами з інформатики і нашими локальними, себто національними.

Як він виглядає можна глянути тут: https://docs.google.com/spreadsheets/d/1RR9b1deqygUwSDx1TV8CXCF_7Eko30wj94y0ukvlO0Y/edit?usp=sharing

Відповідності один-до-одного практично немає, бо різні рівні опису, різні способи упорядкування, різні традиції зрештою. Це не заважає побачити, що змістово вони досить близькі, точніше український стандарт повністю охоплює пропоноване CSTA, і ще трошки більше. Очевидно, що на мою думку – це необхідні додатки. Але розумію, що можуть бути інші думки 🙂 З іншого боку, цих додатків не так критично багато, щоб з цього приводу критично розстроюватись. Крім того, ці “додатки” зумовлені ще й “озиранням” на інший рамковий документ DigComp2.1, і варто дивитись на ці два основні джерела в комплексі.

Цікаво, що практика створення модельних програм показала, що все це чудесненько вписується в існуючі традиції програмо-творення. Всі результати навчання зі стандарту (а як ми вже побачили, це і CSTA, і DigComp) опинились в результатах навчання модельних програм, а стовпчик зі змістом – цілком впізнаваний з вже існуючих програм. Тобто, за великим рахунком, програми вже раніше не сильно суперечили цим рамковим документам. Щоправда, варто відзначити, що змінюються акценти: одні вміння відходять з фокусу уваги, а інші – в нього переміщуються.

Uncommon Sense Teaching

раз 22 липня щорічно відзначається Всесвітній день мозку, то раджу посвяткувати прослуховуванням курсу

https://www.coursera.org/learn/uncommon-sense-teaching

дуже відгукується і по всьому, що з мозком пов’язано, і з педагогікою

CSTA 2021

#csta2021 вчуся, надихаюсь, бінго заповнюю. ашомаюдороботи Конференція про інформатику, якої «там» немає

Штучний інтелект (великими жирними буквами), роботи (всякі-різні, від простесеньких платочок до … нам_так_не_жить), processing (канєшно) і інтеграція з усімшопопало (література, історія, математика, фізкультура). а в остальном – ті самі інструменти, платформи. ну може там дещо різноманітніше (це не факт, що сильно краще).але що важливо – інформатики намагаються створювати групи за інтересами, ділитись ідеями, проблемами, можливостями. і фірми-спонсори починають свою рекламу фразами про “дякуємо вчителям за те, що ведуть нас до майбутнього”. так і повірити в це можна 

кейноут про безмашинну інформатику від Тіма Белла – просто любов  знаю, що в наших реаліях цього бояться (бо травмовані відсутністю техніки, і я розумію). але це такі вправи – що жодний цифровий інструмент не досягне того “ага”-ефекту, як прості папірчики чи камінчики.

трохи про питання, на які не відповідати треба, а генерувати.І я так бачу – карточки всякі різні-кольорові дуже в тренді. Треба подумати про це, бо мені нра.Ще була сесія про помилочки і омани (заблуждения) – згадала, що книжку-то я замовила після торішньої сесії Велика трендова тема про equity. Наскрізна, можна сказати.Оце подумала – взагалі нічого інформатичного 

And loved every minute of it! #csta2021 – найвлучніше підвищення кваліфікації для вчителя інформатики. і, як мінімум, переконання, що “і так теж можна”!

МНП

Гриф на програмі з моїм прізвищем… Сюр, але це було б абсолютно неможливо, якби не МИ! Людмила Чернікова, дякую за крутезну співтворчість, досвід і результат – ні з ким іншим я б на цю авантюру не підписалася б ну от просто ні за які коврижки!! Ну і ширша команда, та що підтримки реформ – творити разом дуже продуктивно

Це був варіант “ось табличка, і ні в чому собі не відмовляй” крутити-вертіти її можна було дуже по-різному, але баланс бажань і обмежень, можливостей і ресурсів, універсальних рамок і авторських рішень склався так, як склався.

Тепер тапки, помідори, голки (і що там ще по вуду) стосовно ЦІЄЇ програми з інформатики приймаються за цією адресою. А якщо комусь вона взагалі не подобається, то:
а) є інші програми, і кожна по-своєму цікава! (це, хоч і вносить деякий хаос в подальшу їх підтримку, все ж має перевагу справжньої можливості вибору).
б) можна створити свою модельну програму (чесно кажучи, дуже на любителя, але все виявилось не так страшно, як здавалося ).
в) можна робити свою власну навчальну програму взагалі без модельних (але це не точно, і взагалі думки з цього приводу розділяються).

Ну і все тільки починається Show must go on.Бо уявити собі, що я на цьому візьму і зупинюся – було б надто фантастично

П.С. І ніколи не кажи ніколи. Ну от просто ніколи. Сама з себе в шоці, бо карма десь сидить і рже. Або, як мінімум, іронічно посміхається

Тренди в навчальних технологіях 2021

Не ново, але ж нагадати буває корисно (особливо, коли розмислюєш, що б то такого поміняти на ДистОсвіточці )

https://www.td.org/atd-blog/the-future-of-l-d-5-learning-trends-for-2021

1) Комбінувати, а не винаходити велосипед (в наших реаліях ще треба трохи педалювати через мову, але загалом да)
2) Взаємонавчання, і сила в самій групі
3) Наука про навчання – бо це не магія, як не дивно
4) Мікронавчання, як на мене добре поєднується з першим пунктом
5) Едютеймент. Ну от тут я б не дуже «з головою в омут». Хоча певна частка дуже навіть ок. Я б радше просто пафос знижувала (хоча, якраз на нього ведуться, тому тут не факт).

І трохи уроків ковіду https://www.fierceeducation.com/best-practices/covid-19-lessons-to-take-forward-for-higher-education