Рефлексія

Вчимося не з лекції, а з діяльності – це вже, ніби, зрозуміло. Але насправді ми вчимося не з діяльності, а з рефлексії щодо діяльності (і це не я кажу, це Дьюї каже). Тому «навчитися легко і непомітно» – то не навчитися ще.

Мені надзвичайно пощастило бути на одному з перших тренінгів Інтел в 2004 році. Учителятко Оксана добре вчилося, все записувало, все виконувало 🙂 Але найцінніший момент тренінгу, який живе в пам‘яті, як вчора (хоча, по правді, пам‘ятаю багато інших моментів теж, бо це було круто!) – це коли я після вручення сертифікату підійшла до Nina Dementievska і сказала «Дякую!», а вона взяла і спитала «За що?» Я помямлила щось про навчання, підтримку і цікаві заняття, а сама крепко задумалась – справді: що це було, що зі мною відбулось за той тиждень, чому я вважаю це цінним? Карочє, з того часу критична оцінка всього навчального досвіду мене не покидає 🙂 Хоча я й раніше така була 😉 Але правильне питання в правильний момент кристалізувало для мене цю практику. Тому прийдеться приставати з такими питаннями до учнів 🙂